Vitals через SSH: стежте за процесором, памʼяттю і програмами іншого Mac з будь-якого компʼютера

«Віддалений вхід» — це SSH-сервер macOS. Він вимкнений, доки ви не ввімкнете його в Системних параметрах → Загальні → Спільний доступ. Кнопка інформації поруч дає змогу вибрати, яким користувачам можна входити: безпечніше дозволити лише потрібний обліковий запис. Щоб відповідати, Mac має не спати: «Прокидатися для доступу по мережі» в Системних параметрах → Енергія (Акумулятор → Параметри на ноутбуці) дає йому прокинутися, коли хтось підʼєднується.

З тієї самої мережі до Mac можна дістатися за його назвою з .local в кінці. Поза домом потрібен вхід ззовні, і найбезпечніший — приватна мережа між вашими пристроями, як-от Tailscale, а не відкритий порт на роутері. Рядок у ~/.ssh/config на вашому компʼютері дає Mac коротку назву, тож достатньо ввести ssh dads-mac.

top — найближче до Монітора активності, що є в терміналі: процеси, відсортовані за навантаженням на процесор, з памʼяттю біля кожного. Він рахує кожен помічник окремо, тож браузер — це тридцять рядків, а програма, що запускає локальну модель, може бути процесом із незнайомою вам назвою. memory_pressure дає єдиний показник, який каже, чи бракує Mac памʼяті; див. навантаженість памʼяті.

Із температурою і графічним чипом складніше. На Mac із чипом Apple жодна команда не показує температуру в градусах: pmset -g therm каже лише, чи сповільнюється Mac для охолодження, а sudo powermetrics зчитує графічний чип з паролем адміністратора, видаючи сторінки цифр щосекунди. macOS не зберігає жодної історії, тож сповільнення о третій ночі зникне, доки ви подивитеся.

Командний рядок Vitals запитує програму Vitals, що працює на тому самому Mac, тож через SSH він відповідає за той Mac. Мають виконуватися дві умови: Vitals працює в обліковому записі, під яким ви входите, а так є щоразу, коли ця людина увійшла в систему, і параметр «Дозволяти ШІ-асистентам звертатися до Vitals» увімкнено в розділі Параметри → Інтеграції, що й вмикає команду.

Після цього кожна команда працює так само, як за самим Mac: status — для всього Mac, app Ollama — для однієї програми, process — для одного процесу повністю, history day — за останню добу. Додайте --json до будь-якої з них, і скрипт на вашому компʼютері отримає JSON для читання.

1. Перевірте, що вона відповідає: ssh dads-mac "~/Library/Application\ Support/Vitals/vitals version".
2. Стежте наживо: ssh -t dads-mac "~/Library/Application\ Support/Vitals/vitals top cpu --watch". Control-C зупиняє її.
3. Менше вводити: на своєму компʼютері додайте alias dadsmac='ssh -t dads-mac "~/Library/Application\ Support/Vitals/vitals"' до профілю оболонки, а потім виконайте dadsmac status.

Vitals має сервер MCP — спосіб, у який асистенти ШІ, як-от Claude, ставлять запитання програмам. Сервер — це та сама команда, тож асистент на вашому ПК може запитувати інший Mac напряму: у параметрах MCP асистента вкажіть команду ssh і аргументи ["dads-mac", "~/Library/Application\\ Support/Vitals/vitals", "mcp"]; зворотна скісна риска зберігає пробіл у назві папки. Тоді він відповідає на «що навантажує графічний чип на тому Mac» чи «чи був він гарячим минулої ночі» за власними показниками того Mac.

Для цього вхід через SSH має працювати без запиту пароля, бо асистент не може його ввести: один раз налаштуйте ключ за допомогою ssh-copy-id dads-mac.

Вікно Vitals і його смуга меню лишаються на тому Mac, де вони працюють; SSH передає текст, а не вікна. Щоб побачити їх здалеку, скористайтеся функцією «Спільний екран», яка теж є в Системних параметрах → Загальні → Спільний доступ. Завершення програми через SSH спершу запитує підтвердження в терміналі, так само як за самим Mac, а на Mac з екраном входу, де ніхто не увійшов, немає запущеного Vitals, щоб його запитати.